Кому це
Не платити за те саме меню сорок разів
Коли вебсторінку вставляють у мовну модель, кожен дубльований рядок меню й банер про cookie тарифікуються як контекст і змагаються за увагу моделі. На корпусі зі 109 сторінок Clean Clipper лишив 102 дубльовані рядки навігації там, де три інші рушії лишили 282, 478 і 491.
Куди дівається вікно контексту
Ви копіюєте сторінку, вставляєте в чат – і половину вікна займає те, чого ви не читали: шапка, бічне меню, підвал із чотирма десятками посилань, банер про cookie, стрічка «читайте також». Модель це все чесно опрацьовує. Іноді вона навіть відповідає по пункту меню, бо той трапився в тексті тричі, а потрібна теза – один раз.
Уламки розмітки додають до цього свій шум. <div>, <span> і залишки таблиць у середині тексту не несуть змісту, але з’їдають токени й збивають межі абзаців. А коли ви даєте моделі саме посилання, вона або взагалі не дістається сторінки, або отримує версію для бота – не ту, яку бачили ви.
Третє – ви не бачите, що саме поїхало в модель. Вставили сторінку, отримали впевнену відповідь і не знаєте, що замість статті туди потрапила стрічка анонсів: заголовки, підписи, дати, жодного суцільного абзацу. Clean Clipper на такому відмовляється працювати навмисне: коли понад чверть видобутих символів сидить усередині посилань, він каже «статті немає» замість того, щоб віддати вам три сотні рядків меню. У європейському прогоні частка таких символів трималася в межах 0,036–0,064.
Що змінюється
- Учетверо менше дубльованої навігації, ніж у середньому в порівнюваних рушіїв
- Нуль вцілілих тегів HTML на всіх 512 виміряних сторінках – моделі не доводиться продиратися крізь уламки розмітки
- YAML-frontmatter прямо віддає моделі адресу джерела й дату публікації, тож цитата не втрачає походження
- Одна гаряча клавіша копіює всю сторінку як Markdown – готову до вставляння в будь-який чат
- Кнопка «у чат ШІ» копіює текст і відкриває чат одним рухом
- Зображення можна вимкнути зовсім, і в тексті не лишиться жодного посилання на картинку
--- title: "Як читати графіки: короткий посібник" source: "https://texty.org.ua/articles/yak-chytaty-grafiky/" date: "2023-05-18T07:00:00.000Z" extraction: "dom" --- Графік завжди відповідає на одне питання. Перше, що варто знайти, – підпис осі: він каже, що саме виміряно і в яких одиницях. Друге – базу порівняння: відсоток без відповіді «від чого» не означає нічого.
Налаштувати під роботу з моделлю
Мета інша, ніж у читача: не гарна нотатка, а найкоротший текст, у якому збереглося все змістовне. Ці сім кроків саме про це.
- Відкрийте параметри розширення й поставте дію кліку по іконці на «копіювати як Markdown». Тоді сторінка опиняється в буфері одразу, без проміжного вікна й без файлу на диску.
- Вимкніть у frontmatter усе, крім
titleіsource. Моделі потрібні заголовок і адреса, щоб не вигадувати походження цитати;extractionіauthorтут лише додають рядків. - Поставте зображенням «пропускати». Модель усе одно не відкриє картинку за посиланням, а сам рядок із адресою CDN буває довшим за абзац тексту.
- Перевірте
Alt+Shift+Mуchrome://extensions/shortcuts. Копіювання з клавіатури – те, що робить цей маршрут швидшим за виділення сторінки мишею. - Для добірок увімкніть другу дію – запис у теку – і вкажіть окрему теку, наприклад
AI/context. Кілька сторінок туди зберігаються за хвилину й далі йдуть у чат одним пакетом. - Задайте шаблон імені
{domain}-{title}: у пакеті з десяти файлів домен одразу каже, звідки кожен, і моделі, і вам. - Перед вставлянням гляньте на перші рядки в буфері. Якщо там
extraction: "jsonld-articlebody", текст узято зі структурованих даних, а не з видимої сторінки – інколи це рання чернетка.
Готові налаштування під контекст
Кожне з цих значень відрізняється від початкового, і кожне економить саме контекст, а не місце на диску.
| Налаштування | Значення | Чому саме так |
|---|---|---|
| Клік по іконці | Копіювати як Markdown | Текст потрібен у буфері, а не на диску: наступний крок – вставляння в чат |
| Frontmatter | Тільки `title` і `source` | Модель отримує походження цитати; решта полів витрачає контекст даремно |
| Зображення | Пропускати | Картинку модель не відкриє, а посилання на CDN буває довшим за абзац |
| Тека для пакетів | `AI/context` | Кілька сторінок однією добіркою зручніше передати файлами, ніж десятьма вставляннями |
| Шаблон імені | `{domain}-{title}` | У пакеті з десяти файлів домен одразу каже, звідки взято кожен |
| Правило за сайтом | Довідник → підтека `docs` | Довідник і публіцистику моделі краще давати окремо: у них різна цінність деталей |
| Скорочення | `Alt+Shift+M` | Копіювання з клавіатури швидше за виділення сторінки мишею |
--- title: "Що показують дані про виїзд і повернення" source: "https://example.org/analytics/migration-2026" extraction: "jsonld-articlebody" --- Кількість повернень уперше перевищила кількість виїздів у липні. Значення `jsonld-articlebody` записане навмисне: видимий текст сторінки на момент кліку ще не був готовий, тож тіло взято з її структурованих даних. Дві копії подекуди розходяться – перед цитуванням варто звірити з оригіналом.
Три розмови з моделлю
Довгий розбір і одне питання до нього
Аналітична стаття на дванадцять тисяч знаків, а вам потрібно одне: чи автор десь називає джерело своїх цифр. Ви натискаєте Alt+Shift+M, вставляєте текст у чат і питаєте прямо. Меню, підвал і стрічка «читайте також» у буфер не потрапили – модель читає лише статтю.
Різниця не тільки в довжині. Коли пункт меню трапляється в тексті тричі, а потрібна теза один раз, модель тягне відповідь у бік того, що повторилося. Прибрана навігація прибирає й це спотворення – а не просто економить контекст.
Вісім джерел одним пакетом
Ви готуєте огляд і збираєте вісім сторінок різних видань про одну подію. Кожна зберігається у теку AI/context з іменем на кшталт pravda-com-ua-uryad-zatverdyv-poryadok.md. Потім усі вісім ідуть у чат файлами, а не вісьмома вставляннями.
У кожному файлі є source, тож модель здатна назвати, звідки саме взяла твердження, і ви можете це перевірити. Без цього поля вісім текстів у одному вікні зливаються в одну масу, і посилання доводиться відновлювати руками.
Сторінка, до якої модель не дійде сама
Матеріал відкривається тільки під вашим входом – внутрішній портал, платний архів, робоча вікі. Дати моделі адресу марно: вона отримає сторінку входу або версію для бота. Ви зберігаєте те, що вже відмальовано у вашій сесії, і вставляєте текст самі.
Мережевих запитів розширення при цьому не робить взагалі: воно працює з тим, що браузер уже намалював. Куди піде текст далі – вирішує тільки ваше вставляння, і жоден проміжний сервіс його не бачить.
Проти звичних способів
Так контекст готують сьогодні. Третя колонка чесна щодо кожного способу, включно з нашим.
| Спосіб | Що виходить | Чого це коштує |
|---|---|---|
| Виділити все й скопіювати | Текст сторінки з усією обв’язкою | Меню й підвал тарифікуються як контекст і тягнуть відповідь на себе |
| Дати моделі посилання | Одна коротка адреса | Багато моделей до сторінки не дійдуть, решта отримає версію для бота |
| Знімок екрана | Картинка сторінки | Розпізнавання плутає таблиці; за логіном і в довгій статті не працює зовсім |
| Режим читання браузера | Текст без меню | Таблиці й код осипаються, адреси джерела в результаті немає |
| Інше розширення для збереження | Markdown, тільки зрізано менше | Від 282 до 491 повтореного рядка меню на замірі проти 102 тут |
| Clean Clipper | Markdown із шапкою джерела, без навігації | Не переказує, не скорочує і не рахує токени під конкретну модель |
Коли контекст поїхав не так
Чому модель відповідає про пункт меню, а не про статтю?
Бо цей пункт трапився в тексті кілька разів, а ваша теза – один. Повторення – сильний сигнал для моделі, і саме тому дубльована навігація шкідлива не лише розміром. На замірі повторених рядків меню лишилося 102 проти 282, 478 і 491 у порівнюваних рушіїв. Якщо ви бачите таке на конкретному сайті, гляньте, що саме потрапило в буфер: вкладка з довгим переліком розділів іноді є частиною самої статті.
Чому текст обірвався на середині?
Найчастіше сторінка довантажує продовження при прокручуванні. Розширення бере те, що браузер уже намалював, а те, чого ви не догортали, у DOM ще немає. Догорніть матеріал до кінця й збережіть повторно. Те саме стосується розділів під кнопкою «читати далі»: поки розділ згорнутий, його вмісту не існує.
Чому в тексті лишилися підписи до кнопок?
Кнопка, вбудована в тіло статті – «поділитися», «підписатися», «розгорнути», – стоїть усередині абзацу, а не в обв’язці сторінки, і за розміткою невідрізненна від тексту. Розширення зрізає навігацію за структурою, а не за списком слів, тож таке лишається. Один-два рядки на сторінку контексту не псують; якщо їх багато, простіше видалити їх у буфері перед вставлянням.
Чи не витекло щось, коли я натиснув «у чат ШІ»?
Ні. Ця кнопка кладе текст у буфер обміну й відкриває вкладку чату – далі ви вставляєте його самі. Розширення не надсилає нічого й нікуди: мережевих запитів воно не робить, і жодного проміжного сервера в цьому маршруті немає. Куди піде текст, вирішує ваше вставляння.
Чого воно не робить
Розширення не переказує й не скорочує текст: воно прибирає обв’язку сторінки, а зі змістом статті нічого не робить. Воно не рахує токени й не підганяє результат під розмір вікна конкретної моделі. Само по собі воно нікуди нічого не надсилає – текст іде в буфер обміну, і далі ви вирішуєте, куди його подіти. І воно не обходить сайт заради корпусу: одна сторінка за раз, та, на якій ви стоїте.