Кому це

Статті зі справжньою датою публікації

Збережена стаття без дати – це посилання, яке потім доведеться відновлювати руками. Clean Clipper бере дату з метаданих самої сторінки, а не вгадує її з тексту; якщо на сторінці дати немає, поле лишається порожнім, а не заповнюється сьогоднішнім числом.

Чому бібліографія розсипається

Через півроку ви відкриваєте теку з матеріалами й бачите сорок нотаток, у яких дата – це день, коли ви натиснули «зберегти». Яка з цих статей вийшла раніше, а яка відповідає на попередню, встановити вже неможливо. Доводиться відкривати кожне посилання наново, і частина з них веде на сторінку, якої вже немає.

Виноски страждають окремо. У більшості конвертерів посилання-примітки перетворюються на мертві якорі на сторінку, яку ви закрили, а сам перелік джерел лишається внизу нерозбірливою купою. Прізвище автора при цьому нерідко підмінюється назвою розділу або підписом кнопки – і ви цього не помічаєте, поки не берете цитату в текст.

Третє – сама стаття не стоїть на місці. Препринт живе в трьох редакціях, і адреса віддає останню; ви цитуєте абзац із першої, а рецензент відкриває третю, де цього абзацу немає. Портал видавця тим часом перебудовується, і посилання на розділ веде на нову верстку. Збережений файл фіксує текст із датою, яку сторінка оголосила у власних метаданих, і поле extraction каже, звідки цей текст узято – із видимої сторінки чи зі структурованих даних.

Що приїжджає в нотатку

• Читає citation_date і citation_publication_date – метатеги, які віддають arXiv, PubMed та IEEE
• А також JSON-LD datePublished, article:published_time, time[datetime] і мітки Unix
• Порожня дата чесніша за вигадану: якщо сторінка мовчить, поле лишається порожнім
• Посилання-примітки стають виносками [^1] з визначеннями в кінці нотатки
• Автор фільтрується: заголовки розділів, назви видань і підписи кнопок у поле author не потрапляють
• Адреса джерела записується у frontmatter, тож на нотатку можна послатися саму собою

---
title: "Моделювання дифузії домішок у багатошарових структурах"
source: "http://nbuv.gov.ua/UJRN/vntu_2021_3_7"
author: "Коваленко О. В."
date: "2021-09-30T00:00:00.000Z"
extraction: "dom"
---

## Постановка задачі

Розглянуто крайову задачу для рівняння дифузії з розривними коефіцієнтами
на межі шарів[^2].

[^2]: Тихонов А. М., Самарський А. А. Рівняння математичної фізики. – 1977. – С. 214.

Налаштувати під роботу з джерелами

Дослідникові важливе інше, ніж читачеві: повний frontmatter, дата в імені файлу і можливість звірити метадані до того, як нотатка ляже в теку.

1. Оберіть у параметрах теку – краще одразу всередині vault, наприклад Research/Sources. Нотатки й джерела в одному місці позбавляють вас другого сховища, яке доведеться синхронізувати окремо.
2. Лишіть дію кліку по іконці на «показати перегляд». Це єдина аудиторія, якій вікно потрібне: у ньому видно, яку дату й якого автора знайдено, і помилку краще побачити до запису, а не через півроку.
3. Задайте шаблон імені {date}-{title}. Тека сама шикується хронологічно, і послідовність «стаття – відповідь на неї – заперечення» читається зі списку файлів без жодної бази даних.
4. Увімкніть у frontmatter усі поля, зокрема author і extraction. Перше потрібне для посилання, друге каже, чи текст узято з видимої сторінки, чи зі структурованих даних.
5. Додайте правило за сайтом для препринтів: arxiv.org → підтека preprints. Не рецензований текст і опублікована стаття не мають лежати в одній теці – переплутати їх легко саме через півроку.
6. Зображенням лишіть «посиланнями». Графік у статті часто і є результатом; посилання хоча б покаже, чого бракує, коли сайт закриється.
7. Після першого збереження відкрийте файл і звірте date з датою на сторінці. Якщо поле порожнє, дату варто дописати руками одразу – потім джерело цієї дати доведеться шукати наново.

Готові налаштування дослідникові

Шість значень, які варто змінити з початкових, і причина кожного – саме для роботи з джерелами, а не для читання взагалі.

---
title: "Метод скінченних елементів у задачах теплопровідності"
source: "https://example.org/chapters/fem-heat"
author: "Мельник І. П."
date: ""
extraction: "dom"
---

## Вступ

Порожнє поле `date` означає одне: у розмітці сторінки дати немає –
ані в `citation_date`, ані в структурованих даних, ані в `time[datetime]`.
Сьогоднішнє число туди не підставляється: хибна дата в бібліографії
гірша за відсутню, бо її не видно.

Три робочі ситуації

Препринт, який устиг змінитися

Ви цитуєте абзац із препринту й зберігаєте сторінку. Файл лягає в preprints як 2025-11-04-...md, date містить дату тієї редакції, source – адресу з номером версії. Через рік автори виклали третю редакцію, і адреса без номера віддає вже її.

Ваш текст спирається на абзац, якого в третій редакції немає. Збережений файл показує це за секунду: дата в шапці не збігається з датою живої сторінки, а сам абзац лежить перед вами. Без файлу лишалася б суперечка про те, що там було написано.

Матеріали, які видно тільки з університету

Додатки до статті відкриваються за інституційним доступом. Розширення читає ту сторінку, яку браузер уже намалював у вашій сесії, тож збереження нічим не відрізняється від публічної. Мережевих запитів воно не робить взагалі – сторінка не йде нікуди, крім вашого диска.

Що не збережеться – це PDF-файл додатка: бінарних файлів розширення не завантажує. Зате HTML-версія на порталах видавців зазвичай багатша на метадані, ніж сам PDF, і citation_date частіше є саме в ній.

Хронологія суперечки в одній теці

Тема розвивалася три роки: стаття, відповідь на неї, заперечення, огляд. Ви зберігали кожен матеріал у міру читання, і всі вони мають імена з датою публікації, а не з датою збереження.

Тека, відсортована за іменем, і є хронологією. Вона показує, що заперечення вийшло раніше за огляд, який на нього не посилається, – а це вже змістовне спостереження, а не бібліографічна дрібниця.

Проти звичних способів

Дослідники фіксують джерела всіма цими способами, часто кількома одразу. Третя колонка каже, чого кожен коштує, і про нас теж.

Коли метадані підвели

Чому поле date порожнє?

Бо сторінка ніде не оголосила дати. Розширення перевіряє citation_date, citation_publication_date, datePublished у структурованих даних, article:published_time, time[datetime] і мітки Unix – і не вигадує дати, коли жодного з них немає. Порожнє поле видно одразу, і ви допишете дату самі; підставлене сьогоднішнє число виглядало б правдою й тихо зіпсувало б бібліографію.

Чому автора не знайдено?

Розширення бере автора зі структурованих даних і підписів під заголовком, а очевидно хибні збіги відсіює – краще порожньо, ніж «Читайте також» у полі author. Ця обережність має ціну: на замірі зі 109 сторінок знайдено 20 авторів проти 28 у найкращого з порівнюваних рушіїв. Тут ми позаду, і це видно в самому вимірюванні.

Чому стаття, відкрита як PDF, не збереглася?

Бо в PDF немає DOM: браузер показує його вбудованим переглядачем, а не як сторінку. Розширення працює з відмальованим HTML, тож зберігати треба HTML-версію статті. На порталах видавців вона зазвичай є поруч і містить більше метаданих, ніж сам файл.

Чому виноски ведуть у нікуди?

Якщо в нотатці виноска не відкривається, майже завжди йдеться про посилання на якір усередині живої сторінки, а не про перелік джерел. Перелік джерел переїжджає визначеннями [^1] у кінець файлу й працює всередині нотатки. Внутрішні якорі сторінки лишаються звичайними посиланнями на неї – вони й мають вести на оригінал.

Чого воно не робить

Розширення не оформлює бібліографію: воно не будує запис за ДСТУ чи APA і не працює із BibTeX. Воно не завантажує PDF – зберігається та сторінка, яку відмалював браузер, а не файл за посиланням. Метаданих, яких на сторінці немає, воно не вигадує: ані DOI, ані назви журналу, ані номера випуску. І воно не перевіряє, чи стаття відкликана, – це лишається на вас.

Питання